- одубіти
- —————————————————————————————одубі́тидієслово доконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
одубіти
Смотреть что такое "одубіти" в других словарях:
одубіти — і/ю, і/єш, рідко оду/бнути і оду/бти, бну, бнеш; мин. ч. одубі/в, рідко оду/бнув, нула, нуло і оду/б, ла, ло; док., розм. 1) Дуже змерзнути; заклякнути, закоцюбнути. 2) Втратити чутливість, здатність рухатися; одерев яніти. 3) перен., зневажл.… … Український тлумачний словник
одубілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
одубілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
одубіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
одубілий — а, е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до одубіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
одубілість — лості, ж., розм. Стан за знач. одубілий … Український тлумачний словник
одубіння — я, с., розм. Стан за знач. одубіти … Український тлумачний словник
одубелый — одуб елый … Русский орфографический словарь
одубеть — одуб еть, ею, еет … Русский орфографический словарь
одерев'яніти — і/ю, і/єш, док. Втратити чутливість, здатність рухатися; заклякнути, одубіти (про тіло і його частини). || Остовпіти, заціпеніти … Український тлумачний словник
